поживати

поживати: I -а́ю, -а́єш, недок., розм.
Проводити життя, жити, існувати.

••

Жи́ти-пожива́ти фольк. — жити якийсь певний, звичайно тривалий, час.

II -а́ю, -а́єш, недок., пожи́ти, -иву́, -иве́ш, док., перех., розм.
1) Уживати для їжі, пиття; їсти, пити. || наказ. сп. пожива́й (пожива́йте), пожи́й (пожи́йте). Уживається як запрошення покуштувати що-небудь, поїсти, попити; у знач.: пригощайся, пригощайтеся.

2) Використовувати що-небудь для своїх потреб, витрачати щось на свої потреби; користуватися чим-небудь.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

поживати — 1 дієслово недоконаного виду жити розм. поживати 2 дієслово недоконаного виду споживати розм … Орфографічний словник української мови
жити — 1) (бути живим), існувати; дихати (бути живим і здоровим); вікувати, поживати (проживати свій вік) 2) (бути жителем якоїсь країни, місцини, будинку), проживати, пробувати, поживати; населяти (про значну кількість людей певної місцини); мешкати… … Словник синонімів української мови
пожити — I живу/, живе/ш, док. 1) Бути живим, жити якийсь час. || Вести активне, діяльне життя, мати насолоду від життя якийсь час. 2) Перебувати, проживати де небудь якийсь час. 3) Жити у який небудь спосіб або за певних умов якийсь час. 4) чим, перен.… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике